05.02.2008

Юлія Ваганова

Формат і ціль мистецького проекту

Автор нарікає, що ідея використання носіїв зовнішньої реклами для мистецького проекту, була у нього запозичена. Але чи це є авторська ідея проекту? Чи автор не плутає поняття формату і ідеї?

Сьогодні я, напевно, не зможу чітко визначити момент, або подію, що спонукала мене говорити про формат мистецького проекту. Скоріш за все, зіграла свою роль так звана «критична маса» Так співпало, що останнім з низки проектів формуючих «критичну масу» став лист Сергія Кузнєцова, опублікований на http://www.artinua.com/index.php?code=news&news_id=69. Тут є 2 цікаві теми для обговорення, тема «формату» події, а також тема авторських прав. Остання мала б бути окремим дослідженням. Попри той факт, що автор статті якраз торкається теми авторських прав, мені видається в цьому випадку тут проблема все ж таки в іншому (Хочу тільки зауважити, що автор зазнав би фіаско, якби спробував відстоювати авторські права – довелось би позиватися до авторів, що створили свої роботи значно раніше, ніж автор «запатентував» свій «винахід», хіба що судді взяли б до уваги формулювання «из ненаписанного»).
Автор нарікає, що ідея використання носіїв зовнішньої реклами для мистецького проекту, була у нього запозичена. Але чи це є авторська ідея проекту? Чи автор не плутає поняття формату і ідеї?
 
Презентація мистецького проекту в публічному просторі не є чимось новим (наприклад проект «Billboart gallery Europe» http://www.billboart.org/index.htm має на меті створення комунікаційної мережі у Східній Європі.). Але щоразу звертаючись до білбордів, постерів та інш, треба пам'ятати, що це формат – інструмент, вдало або невдало використаний.
 
На мій погляд, організаторам мистецьких проектів бракує сьогодні базових знань з теорії менеджменту, а також інструменту критичної оцінки. Реалізація проекту має пройти декілька фаз. Якщо в 2-х словах, то починаємо з визначення місії, далі цілі. Потім ми аналізуємо цільову аудиторію, різні переваги та недоліки проекту, можливості. І визначаємо формат проекту, що найкраще пасуватиме і відображатиме авторську ідею, є найкращим для визначеної аудиторії, сприятиме «продажі продукту». З одного боку ми часто стикаємося зі зворотнім процесом. Спочатку формат – потім підганяємо під формат решту. Це не є проблема виключно українських проектів. Маю досвід декількох міжнародних проектів, що на мою думку, мали досить розпливчаті цілі, або формат події прописувався як ціль. Часто ці проекти не були успішними.
З іншого боку автори проектів не завжди мають добре почуття того ж самого формату. Причина видається у відсутності практики структурувати і аналізувати свої проекти, а також ставити чіткі цілі.
 
Парадокс в тому, що вищезгаданий Сергій Кузнєцов, схоже все ж таки добре розуміється на менеджменті проектів, адже певної цілі – ПРу – він таки досяг! (якщо ПР є самоціллю...)

 

13.06.2009

Алевтина Кахідзе

“Качество художественной работы все больше зависит от того, как успешно это работа коммуницирует”

17.03.2009

Олеся Островська-Люта

Вільний стрілок КрАМ

19.02.2009

Катерина Ботанова

Музейні дні і ночі Олександра Ройтбурда

22.12.2008

Олеся Островська-Люта

Текст Анатолія Ульянова про ЦСМ

06.12.2008

Тамара Злобіна

Музейний курйоз

17.11.2008

Алевтина Кахідзе

Ще раз про "мовні проблеми"

08.11.2008

Юлія Ваганова

Майстер-класи

25.06.2008

Катерина Ботанова

Страшна сила мистецтва

02.06.2008

Юлія Ваганова

«Відкрита та «закрита» українська тема, або хто кому в мистецькому середовищі маєплатити і як?» №3

13.03.2008

Тамара Злобіна

Мовні проблеми

06.02.2008

Тарас Лютий

Чи потрібно платити художникові?

05.02.2008

Юлія Ваганова

Формат і ціль мистецького проекту

23.01.2008

Юлія Ваганова

Відкрита та «закрита» українська тема, або хто кому в мистецькому середовищі має платити і як? №2

13.01.2008

Алевтина Кахідзе

О проекте

13.01.2008

Алевтина Кахідзе

Відкрита та «закрита» українська тема, або хто кому в мистецькому середовищі має платити і як?